В о п р о с: Але ж вибули щасливі, дізнавшись від Іє-восфея, що Давид послав послів, говорячи: “Віддай жінку мою Мелху, за яку я заплатив сто краї-обрезанііфілістімскіх”. Відповідь: Ще як щаслива … Але і гірко мені було. І страшно.І Палтіїла було шкода. Запитання: Ваш брат а він беззаперечно подчінілсяДавіду? Відповідь: а він, ймовірно, розраховував, що натомість получітмесяц-другий відстрочки. Питання: А Давид коли-небудь розповідав, навіщо вивезвас з Маханаїму? Відповідь: Ні.

Питання: Які ж все-таки, на вашу думку, були причини? Відповідь: Можу тільки здогадуватися. Запитання: Мало хто знав Давида такблізко, як ви, пані, тому дуже важливі і ваші здогадки. О т в е т: 0, для здогадок в мене було достатньо часу по шляху ізМаханаіма. Я їхала на ослику, палив спеку, попереду, де скакав Авнер сосвоімі людьми, бряжчало зброю, позаду важко дихав племени Палті, державшійсяза хвіст мого осла.